Міністерство соціальної політики України анонсувало законопроєкт щодо пенсійної реформи, який планується найближчим часом подати на розгляд парламенту. Цей документ передбачає суттєві зміни в системі пенсійного забезпечення, які можуть кардинально змінити підходи до виплат для українців, торкнувшись мільйонів громадян та майбутніх поколінь. Пропоновані зміни спрямовані на створення більш справедливої, стабільної та ефективної системи, здатної забезпечити гідне життя людям похилого віку, а також тим, хто з різних причин втратив працездатність.
У разі успішного впровадження ініціативи Мінсоцполітики, в Україні буде запроваджена трирівнева пенсійна система, що дозволить громадянам отримувати пенсії, розмір пенсії яких перевищуватиме половину їхньої заробітної плати. Це означає проведення комплексних перетворень у пенсійній системі країни, яка вже давно потребувала модернізації. Нинішня солідарна система, успадкована з радянських часів, зіштовхується з величезними викликами, такими як демографічна криза, старіння населення, тіньова економіка та низькі офіційні зарплати, що призводить до хронічного дефіциту Пенсійного фонду.
Учасники Спілки українських підприємців (СУП) разом із представниками Міністерства соціальної політики України обговорили нову реформу та поставили важливі для бізнесу запитання. Ці дискусії є вкрай важливими, оскільки успішність будь-якої реформи значною мірою залежить від її сприйняття та підтримки ключовими стейкхолдерами, зокрема бізнесом, який є основним джерелом відрахувань до Пенсійного фонду.
У зустрічі взяли участь Перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак та члени команди Мінсоцполітики. Під час зустрічі обговорювалися необхідні реформи для оновлення пенсійної системи України з метою забезпечення гідної пенсії для кожного громадянина. Дарина Марчак підкреслила, що головною метою реформи є не просто зміна формул, а докорінна трансформація підходів до пенсійного забезпечення, щоб кожен, хто працює і сплачує внески, міг розраховувати на адекватну пенсійну виплату. Це є ключовим для соціальної стабільності та довіри до державних інституцій.
Пані Марчак акцентувала увагу на тому, що вимоги для виходу на пенсію залишаться незмінними: необхідно мати 35 років трудового стажу для виходу на пенсію у 60 років або 15 років стажу для виходу на пенсію у 65 років. Ці вимоги, що стосуються пенсійного віку, є важливим елементом стабільності та передбачуваності для громадян. Однак держава також надасть можливість вийти на пенсію особам, які у 65 років не мають достатнього трудового стажу, але накопичили певну кількість балів. Це гнучке рішення покликане врахувати різні життєві ситуації та забезпечити соціальний захист навіть для тих, хто не відповідає всім формальним критеріям.
Комплексна пенсійна реформа
Мінсоцполітики розробило комплексну пенсійну реформу, яка передбачає три основні системи, що складають пенсійне забезпечення: солідарну, обов’язкову накопичувальну та добровільну накопичувальну. Цей багатокомпонентний підхід покликаний розподілити ризики та забезпечити більш стабільне та прогнозоване майбутнє для пенсіонерів, а також стимулювати відповідальність кожного громадянина за своє матеріальне становище у старості.
Солідарна система
Основною є солідарна система, яка функціонує за рахунок працюючого населення. Це класична модель, де поточні внески працюючих громадян ідуть на виплати нинішнім пенсіонерам. Нарахування пенсій та розмір пенсії розраховуватимуть як суму базової та страхової пенсій. Страхова пенсія залежатиме від трудового стажу та зарплати, а розрахунок її розміру буде переглянуто на користь більш зрозумілої системи балів. Ця система покликана спростити розуміння того, як формується пенсія, та зробити її більш прозорою для кожного громадянина.
Замість складних формул, кожен місяць, протягом якого особа була офіційно працевлаштована, їй нараховуватимуть бали. Цей підхід є суттєвим кроком до спрощення розрахунків та підвищення довіри. Коли прийде час виходу на пенсію за віком, розмір страхової виплати визначатимуть, помноживши кількість зароблених балів на вартість одного бала, яка переглядатиметься щороку у березні. Такий механізм дозволить автоматично індексувати пенсії відповідно до економічних змін.
Наприклад, особа, що отримувала середню зарплату у 2025 році, може претендувати на 6140 грн: базова пенсія становитиме 1848 грн, а страхова виплата — 4292 грн (з розрахунку 4200 балів при вартості бала 1,02 грн). Для особи з зарплатою 30 тис. грн пенсія становитиме 8978 грн, а для тих, хто отримує мінімальну зарплату, — 3750 грн. Ці приклади демонструють, як на розмір майбутньої пенсії впливатиме офіційний дохід.
Максимальна кількість пенсійних балів розраховуватиметься лише з тієї суми, з якої сплачено ЄСВ. Таким чином, навіть якщо зарплата перевищує 15 мінімальних зарплат, пенсійні бали нараховуватимуться лише за 15 мінімальних зарплат. Це обмеження покликане забезпечити соціальну справедливість та запобігти надмірним пенсіям, які можуть створювати дисбаланс у системі.
Бали нараховуються щомісяця і залежать від розміру пенсії від зарплати. Якщо зарплата дорівнює середній офіційній зарплаті в Україні (за даними Пенсійного фонду), за місяць роботи людина отримує 10 балів. Якщо винагорода перевищує середню зарплату, кількість балів збільшується пропорційно; якщо ж менша – балів нараховують менше. Цей принцип стимулює громадян легалізувати свої доходи та сплачувати внески до Пенсійного фонду з усієї суми заробітної плати.
Після проведення реформи пенсійної системи в Україні, для діючих пенсіонерів, пенсії будуть перераховані за новими правилами з урахуванням зароблених ними балів. Базову пенсію додадуть до страхової виплати, а інші доплати виведуть із системи та перекладуть на державний бюджет. Очікується, що 80% українських пенсіонерів отримають збільшені виплати. Це має покращити матеріальне становище значної частини людей похилого віку та зменшити соціальну напругу.
Накопичувальна система
У реформі передбачено дві складові накопичувальну пенсію: обов’язкова та добровільна. Цей двокомпонентний підхід до пенсійної системи є відповіддю на світові тенденції та найкращі практики, які довели свою ефективність у забезпеченні довгострокової стабільності пенсійних систем. Це важливий крок для забезпечення гідного рівня життя після виходу на заслужений відпочинок, особливо для тих, хто має 30 років стажу та більше.
Особливість накопичувальної пенсійної системи полягає в тому, що накопичені кошти інвестуються, приносять дохід і можуть бути передані у спадок або отримані у вигляді одноразової виплати у разі настання недієздатності особи чи тяжкої хвороби, ще до моменту виходу на пенсію. Такий підхід робить пенсійні накопичення не просто виплатою, а активом, який може служити як джерело доходу, так і засобом захисту в непередбачених ситуаціях.
Для управління вкладами громадян держава планує створити накопичувальний пенсійний фонд, контроль за діяльністю якого буде здійснювати якісно відібрана Наглядова Рада, а управляти інвестиціями фонду будуть компанії, вибрані на конкурсній основі. Це забезпечить прозорість та ефективність управління коштами, а також захист інтересів вкладників.
Підтримка людей з інвалідністю
Важливою темою для обговорення стало питання реформування підходу держави до підтримки людей, які отримують складні травми або хвороби та мають ризик отримання інвалідності. Це свідчить про комплексний підхід Мінсоцполітики до соціального захисту, який виходить за рамки лише виплат пенсії за віком.
В Україні близько 3 млн осіб з інвалідністю, і, попри наявність навичок, вони стикаються з дискримінацією на ринку праці. Держава працює над створенням умов для самореалізації людей з інвалідністю, що включає доступ до освіти, працевлаштування та соціальної інфраструктури. За словами Дарини Марчак, близько 1 млн людей можуть потенційно бути залучені до ринку праці, що є значним потенціалом для економіки країни.
Для вирішення цієї проблеми Мінсоцполітики розробило законопроект №12209, спрямований на суттєве покращення підтримки людей, які зіткнулися з травмою чи хворобою. Реформа системи соціального страхування «єПотенціал» має на меті зробити допомогу більш швидкою та ефективною, а взаємодію людини і держави – цифровізованою. Її мета – відновити здоров’я та потенціал людини для активного, самостійного й незалежного життя.
Під час зустрічі Дарина Марчак та члени команди Мінсоцполітики відповідали на питання учасників Спілки, що охоплювали різні аспекти реформи пенсійної системи, від механізмів нарахування пенсій до впливу на реальну економіку. Були обговорені питання щодо стабільності Пенсійного фонду, можливих джерел поповнення до Пенсійного фонду, а також ризиків та можливостей, пов’язаних з впровадженням накопичувальної пенсійної системи. Ми дякуємо Мінсоцполітики за цю зустріч та всім учасникам Спілки за активну дискусію на цю важливу тему.
Діюча пенсійна система України
Сучасна пенсійна система України є переважно солідарною, тобто виплати нинішнім пенсіонерам здійснюються за рахунок внесків працюючого населення. Ця модель була закладена ще за радянських часів і з того часу зазнала лише часткових змін. Головною проблемою такої системи в Україні є її значна залежність від демографічної ситуації. Зменшення кількості працюючих громадян та збільшення частки пенсіонерів створює постійний дефіцит Пенсійного фонду.
Крім того, значна частина економіки перебуває в тіні, що призводить до неповних відрахувань ЄСВ та, відповідно, до низьких надходжень до Пенсійного фонду. Це створює ситуацію, коли розмір пенсії для багатьох українців є вкрай низьким, не дозволяючи забезпечити гідний рівень життя після виходу на пенсію. Фактично, діюча система часто виступає не стільки інструментом соціального забезпечення, скільки механізмом мінімальної підтримки, який потребує постійних дотацій з державного бюджету. Це робить її нестійкою та вразливою до економічних потрясінь та демографічних змін. Саме тому реформа пенсійної системи в Україні є невідкладним завданням.
Ключові зміни та ризики пенсійної реформи
Запропонована пенсійна реформа в Україні несе в собі значні зміни, які матимуть довгострокові наслідки для всіх громадян. До ключових змін належать:
- Перехід до бальної системи: Спрощення нарахування пенсій за рахунок балів, що має зробити систему більш прозорою та зрозумілою для громадян. Це дозволить чітко бачити, як кожен внесок впливає на майбутній розмір пенсії.
- Впровадження накопичувальної системи: Запровадження другого та третього рівнів пенсійної системи є найбільш радикальною зміною. Це дає можливість кожному працівникові формувати власні пенсійні накопичення, що є значним кроком до фінансової незалежності та захисту від демографічних ризисків солідарної системи.
- Індексація пенсій: Щорічний перегляд вартості балу в березні дозволить адаптувати пенсійні виплати до інфляційних процесів.
Однак, з такими масштабними змінами пов’язані і певні ризики:
- Довіра до системи: Для успіху накопичувальної пенсійної системи ключовим є довіра громадян до держави та фінансових установ. Потрібні гарантії збереження та примноження накопичень в умовах нестабільної економіки.
- Ефективність інвестування: Управління накопиченими коштами вимагає високого професіоналізму та прозорості. Ризики невдалих інвестицій можуть негативно позначитися на майбутніх виплатах.
- Тіньова економіка: Якщо значна частина зарплат залишатиметься в “конвертах”, то навіть нова система не зможе повною мірою забезпечити гідні пенсії. Потрібні ефективні заходи для детінізації економіки.
- Перехідний період: Впровадження нової системи може бути складним і потребуватиме значних адміністративних та фінансових ресурсів. Важливо забезпечити плавний перехід без негативного впливу на поточних пенсіонерів.
Накопичувальна пенсія: для кого діятиме нова система і кого не зачепить
Обов’язкова накопичувальна пенсійна система, як правило, стосується лише працівників, які ще не досягли пенсійного віку і продовжують працювати. Для нинішніх пенсіонерів та осіб, які незабаром виходитимуть на пенсію, основні зміни будуть стосуватися солідарної системи та перерахунку їхніх пенсій за бальною системою. Однак, навіть для тих, хто не підпадає під обов’язкові відрахування, залишається можливість скористатися добровільною накопичувальною системою.
Обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників на їхні особисті пенсійні рахунки дозволять працюючим людям додатково збільшувати розмір пенсії під час роботи. За умови її запровадження, з 1 липня 2025 року кожен працівник зможе відкладати кошти на свою накопичувальну пенсійну виплату. Цей механізм є основою для побудови стійкої пенсійної системи, що не буде повністю залежати від поточних демографічних тенденцій. Накопичені кошти будуть індивідуальною власністю кожного громадянина, що підвищить їхню мотивацію до легального працевлаштування та сплати внесків.
Добровільна накопичувальна система надає можливість працівникам додатково направляти кошти для своєї майбутньої пенсії понад обов’язковий розмір. Це означає розширення можливостей для самостійного формування майбутніх пенсійних виплат, дозволяючи громадянам самостійно вирішувати, скільки вони хочуть відкладати на старість. Цей рівень є гнучким і може включати приватні пенсійні фонди, корпоративні пенсійні програми або індивідуальні інвестиційні рахунки. Він надає додаткові інструменти для тих, хто прагне більшої фінансової незалежності та кращого рівня життя після виходу на пенсійного віку.
Як працюють пенсійні системи в країнах ЄС
Досвід країн Європейського Союзу є цінним орієнтиром для реформи пенсійної системи в Україні. Більшість країн ЄС вже пройшли шлях трансформації своїх пенсійних систем, переходячи від чисто солідарних до змішаних, або “багатостовпових”, моделей.
- Німеччина: Має переважно солідарну систему, але з елементами обов’язкового та добровільного накопичення. Держава активно стимулює приватні пенсійні накопичення за допомогою податкових пільг.
- Польща: Запровадила змішану систему з обов’язковим приватним накопиченням. Частина внесків йде до солідарної системи, а частина – на індивідуальні накопичувальні рахунки. Проте, були періоди реформ та змін у регулюванні накопичувального рівня.
- Швеція: Вважається однією з найуспішніших. Вона має систему “умовних накопичувальних рахунків” (notional defined contribution), де пенсії розраховуються на основі внесків, але кошти не інвестуються індивідуально, а залишаються в солідарній системі. Також є обов’язкові інвестиційні пенсії та добровільні.
- Франція: Переважно солідарна система з додатковими обов’язковими професійними схемами.
Спільним для успішних європейських моделей є:
- Диверсифікація джерел: Пенсійні виплати формуються з кількох джерел – державних (солідарні внески), обов’язкових приватних та добровільних.
- Гнучкість та адаптивність: Системи мають механізми для адаптації до демографічних змін та економічних умов.
- Висока прозорість та довіра: Чіткі правила та надійний нагляд за пенсійними фондами є ключовими для залучення внесків громадян.
- Державне стимулювання: Податкові пільги та інші стимули для добровільних накопичень.
Україна може використовувати цей досвід, адаптуючи його до своїх унікальних економічних та соціальних реалій. Важливо врахувати як успіхи, так і помилки інших країн, щоб реформа пенсійної системи була максимально ефективною та стійкою.
Висновки
Пенсійна реформа в Україні є життєво необхідним кроком для забезпечення стабільного майбутнього країни та її громадян. Спілка українських підприємців (СУП) продовжує слідкувати за ходом реформи пенсійної системи та готова підтримувати ініціативи, спрямовані на покращення соціального захисту громадян. Впровадження трирівневої пенсійної системи, яка включатиме солідарний та накопичувальний компоненти, є амбітним, але необхідним кроком. Це дозволить не тільки покращити розмір пенсії для поточних пенсіонерів, але й забезпечити гідне майбутнє для тих, хто тільки починає свій трудовий шлях, і для тих, хто вже має 30 років стажу або більше. Важливим є також аспект підтримки людей з інвалідністю, що підкреслює гуманний та комплексний підхід до соціальної політики. Успішна реалізація цієї реформи потребуватиме злагоджених зусиль уряду, бізнесу та суспільства, але її потенційні переваги для України є значними. Вона має на меті створити таку пенсійну систему, яка буде стійкою, справедливою та забезпечить гідне життя кожному громадянину, який сумлінно працював і сплачував внески.
| страховий стаж |
| страхового стажу |
| накопичувального пенсійного |
| єдиний соціальний внесок |
| загальнообов’язкове державне |
| розрахунку пенсій |
| накопичувальної пенсії |
| розмір відрахувань |